Березневі дні подарували всім нам світоч нашої мови, величну особистість в історії України, знаменного митця, художника і поета – Тараса Григоровича Шевченка. Мабуть, не знайдеться українця, який би не закарбував у своїй пам’яті його славетних рядків. І «Заповіт», і «Молитва за Україну», і «Думи мої, думи…» і будь який рядок із «Кобзаря» – це настанова від великого мислителя, це повчання від Батька, це біль та крик душі справжньої людини з чистою та щирою душею. 

Традиційно в своєму житті ми із батьками, в школах, гуртках відзначаємо Шевченківські дні. Не стала винятком і Наша школа. Цього року в рамках святкування Шевченківських днів, поряд із цілою низкою інших заходів, відбувся святкий ранок "У вінок Кобзареві", який провели учні 3-А класу під керівництвом Стасів О.Ю. 

Поетичні рядки Шевченка, покладені на музику, ліричний танець "Веснянка", оригінальні обробки відомих поезій і театралізовані сценки – це лише мала частина того таланту, який подарували своїм глядачам третьокласники. В залі не було жодної людини, яка залишилася байдужою до висловлених учнями думок – весь зал стоячи аплодував цьому величному дійству. Поезії Шевченка створили таку атмосферу, що, здавалося, кожен глядач ладен вийти на сцену і приєднатися до колективу. Діти показали, як звучить справжня українська душа. 
За словами школярів, ця сцена є дуже вдячною, а глядачі повертали артистам таку енергетику, що хочеться виступати знову і знову. Варто відзначити артистизм Кіндрацького Ярослава, Росяк Віри, Свободи Володимира, Скрипець Катерини, Ікавого Сергія, Оприска Олексія, Грабовенської Ірини. Майстерно перевтілилися юні актори Ярощук Анна, Комарницький Олег, Кай Дарина, Гук Марта, Венчур Марія. Декламаторський хист показали Садовий Максим, Бачик Анатолій, Бойко Олександра, Душинський Віталій, Лисунів Вікторія, Попко Денис. Свою любов до поетичного слова сповна втілили юні артисти Горак Максим, Квітко Оленка, Баталов Юрій, Корецький Андрій,Головацький Назар, Ковальчук Лао, Оприск Віталій. 

Святкування Шевченківських днів закінчується, але ті спогади, емоції та сльози, що виступили на очах, обов’язково зроблять нас кращими, світлішими та терпимішими один до одного. Дадуть змогу пригадати, що ми українці, козаки, діти славетного Кобзаря. Тож плекаймо ці почуття в своїй душі, і, як вчив Тарас: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!»

Стасів О.Ю.